тварини Америки

Тварини Північної Америки

Тваринний світ Північної Америки дуже різноманітний, оскільки сам материк розташований практично у всіх кліматичних зонах.

У тундрі зустрічається білий ведмідь, північний олень, полярний вовк і заєць. Вівцебики мешкають тільки на півночі арктичного узбережжя Канади. Більше поширені північні олені, які представлені двома видами: лісовими і тундровими оленями.

Тваринний світ тайгової зони більш цікавий. Всюди мешкає американський лось, який харчується листям і молодими пагонами. У цій зоні також поширені хутрові тварини: куниця, ласка, норка, а також скунс і видра. Серед великих хижаків – бурий і чорний ведмеді, росомахи, вовки, рисі. З гризунів типові мускусний щур ондатра і канадський бобер. Серед дикобразових характерний великий гризун поркупайн. В основному він живе на деревах.

У змішаних і широколистяних лісах ви зустрінете віргінських оленів, бабаків, хом’яків, землерийок. Також на цій території мешкає представник сумчастих щурів опосум.

Південний схід Північної Америки – місце унікальної фауни. Тут зустрічаються алігатори і алігаторові черепахи. Серед земноводних примітна жаба-бик, довжина якої сягає 20 см.

Символи безкрайніх рівнин цього материка – бізон і антилопа-вилоріг. Часто зустрічається хижак – степовий вовк-койот. У Кордильєрах мешкають степові козли і барани, а також ведмеді грізлі.

На жаль, деякі види тварин через діяльність людини знаходяться на межі зникнення. Для їх збереження створено ряд заповідників і національних парків.

Тварини Південної Америки

Тваринний світ Південної Америки неймовірно багатий! Він включає в себе велику кількість рідкісних і прекрасних видів тварин. Наприклад, у лісі водяться такі цікаві ссавці як лінивці і броненосці, а в горах Анди – вікуньї і альпаки, котрі входять до родини верблюдових. Також степи Пампи є домом для американських страусів, або великих бігають птахів нанду. На околицях півдня, де найхолодніше, мешкає безліч тюленів і пінгвінів. Галапагоські острови, які лежать в Тихому океані, славляться тим, що на них можна знайти таких рідкісних представників світу тварин як річкові гігантські черепахи, які є найбільшими представниками сімейства черепахових. Виключно в Південній Америці водяться тітікакський свистун і безкрила пірникоза. Також, тільки там можна зустріти оленя пуду, мало схожого на інших оленів. Він є рідкісним видом тварини, занесеним до Червоної книги, і зустрічається тільки на острові Чілос і в Південному Чилі, в районі моря.

Тварини, що мешкають в Південній Америці, добре пристосовані до життя в суворих умовах і виживанню в субекваторіальних лісах, саванах і високогір’ях. Також їм часто доводиться переносити тропічні зливи. Можливо, якраз завдяки різноманітності кліматичних зон і сформувалась ця дивовижна фауна Південної Америки.

тварини Антрактиди

Життя майже всіх видів тварин і птахів Антарктиди пов’язана з океаном – з антарктичними водними басейнами і частково з прибережною смугою материка.

Антарктида бідна на наземних тварин. Зустрічаються деякі черв’яки, нижчі ракоподібні й безкрилі комахи. Відсутність крил зумовлена  постійними сильними вітрами, через які комахи не можуть підніматися в повітря. На островах поблизу Антарктиди є кілька видів жуків, павуків, прісноводних молюсків, один вид нелітаючих метеликів. Прісноводних риб немає. З птахів відомі біла сивка, один вид качок, що гніздяться на острові Південна Джорджія.

Зате води Антарктики багаті морськими й напівсухопутними видами тварин. З безхребетних тварин особливо багато ракоподібних, які служать основною їжею для ссавців, птахів і риб. Із ссавців численними є ластоногі й кити. Ластоногі представлені різними видами тюленів. Найпоширенішими є тюлень Уеддела, що досягає в довжину 3 метра, живе в смузі нерухомих льодів. Інші види тюленів живуть на плавучих льодах. Найбільший вид тюленів – морський слон – практично повністю винищений людиною. Майже всі тюлені харчуються раками, молюсками й рибою, а морський леопард – пінгвінами.

Найбільші з ссавців – китоподібні. Вони представлені вусатими й зубатими китами. Серед вусатих виділяються сині кити, горбачі. Найбільший кит – синій – сягає довжини 33 м. Після значного розвитку китобійного промислу чисельність китів в цих водах досягла критичних значень і їм загрожує повне вимирання.

До зубатих китів Антарктики відносяться кашалоти, пляшконоси й косатки. Косатки – дуже небезпечні хижаки, озброєні дуже гострими зубами й великим гострим спинним плавником.

Винятково своєрідні птахи Антарктиди. Всі вони живуть біля води й харчуються рибою, а також дрібними морськими тваринами. Найхарактерніші птахи Антарктиди – пінгвіни, які мають короткі, схожі на ласти, крила, що дають змогу чудово плавати. Дорослі пінгвіни харчуються тільки у воді й загалом почуваються там значно комфортніше, ніж на суходолі.

Багато видів пінгвінів поселяються на північній межі Антарктики, на узбережжях субантарктичних островів. До них відносяться пінгвіни Скватера, золоточубий пінгвін (макароні), пінгвін Аделі. Найбільший вид пінгвінів – імператорський пінгвін – поширений на приматерикових льодах, але для розмноження мігрує на материк.

Влітку в Антарктику прилітають буревісники, чайки, баклани. Найбільші з них – альбатроси, розмах крил яких 3,5 м.

Деякі буревісники залітають в глибину материка далі, ніж всі інші птахи й живуть на окремих ділянках, не покритих льодом і снігом. В літній період прибережні скали й острови покриваються гніздів’ями чисельних  різновидів буревісників – сірих, білих, а також капських голубів, поморників.

Літаючі птахи гніздяться на скалах, утворюючи колонії, схожі на пташині базари.

тварини Австралії

Тваринний світ Австралії не менш різноманітний і унікальний. У великій кількості мешкають качконіс, єхидна, кенгуру, валлабі, кенгуровий щур, опосум, коала, вом¬бати, австралійські бандікути, сумчаста миша. На остро¬ві Тасманія мешкає рідкісний хижак — сумчастий диявол. Однією з типово австралійських тварин є дикий собака дінго. Широко представлені рептилії. У Австралії водиться близько 100 видів отруйних змій. У прибережних во¬дах живе досить велика кількість небезпечних тварин — близько 70 видів акул, медуза австралійська (морська оса), морська змія, бородавчаста риба і блакитний восьминіг. Серед комах особливо примітні гігантські терміти. На континенті мешкає більше 700 видів птахів, серед яких страус ему, казуар, кукабарра, лірохвіст, папуги, какаду, чорні лебеді, тонкодзьобий буревісник і багато інших.

Природа створила в Австралії ніби величезний заповідник. Фауна материка вирізняється високим ендемізмом і глибокою давністю. Тут збереглися тварини, дуже близькі до тих, що населяли Землю в далекі часи. У палеозої і мезозої, коли Австралія мала сухопутні зв’язки з Південно-Східною Азією, тваринний світ її не був таким своєрідним. Відомо, наприклад, що в пермі і тріасі в Австралії жили представники рептилій північної півкулі. Сумчасті, нині типові тільки для Австралійської області, прийшли в Австралію задовго до початку четвертинного періоду.
Відокремлення Австралії від Південно-Східної Азії, що відбулося в неогені – на початку четвертинного періоду, виключило можливість проникнення на материк вищих ссавців, у тому числі хижих, які знищили сумчастих в інших місцях земної кулі.

Сумчастих ссавців в Австралії і на найближчих до неї островах близько 180 видів. Малята в сумчастих тварин народжуються недорозвиненими й безпорадними. Свій розвиток вони закінчують у складці шкіри, яка утворює на животі самиці кишеню, або сумку. У найбільшої сумчастої тварини – великого кенгуру – маля народжується завбільшки з волоський горіх, сліпим і лише з зачатками ніг. У тілі матері воно розвивається один місяць, а сумці – близько 8 місяців. Обрісши шерстю, маля на розвинених, міцних ногах може виходити з сумки й бігати біля матері.
Однак воно ще деякий час ховається в сумку, хоч вже ледве вміщується там: ноги його стирчать назовні. Від небезпеки кенгуру рятується втечею, несучи в сумці маля. Коли великий кенгуру біжить спокійно, він робить стрибки 3 м завдовжки, а переслідуваний – до 10 м. Кількість кенгуру в Австралії зменшується. Їх винищують заради цінної шкури.
У тропічних лісах Австралії і Нової Гвінеї водяться деревні кенгуру. Вони добре лазять по деревах. Довгі пальці на передніх ногах дають їм змогу триматися за гілки й хапатися за гілки й хапати плоди.

тваринний світ Африки

 Тваринний світ

Північна частина материка разом із Сахарою входить до Середземноморської підобласті Голарктичної зоогеографічної області, інша частина — до Ефіопської області, що відрізняється особливим багатством фауни. Однак різкі зоогеографічні границі на материку відсутні, і розходження у фауні окремих районів Африки залежать головним чином від сучасних ландшафтних відмінностей. Фауна північної частини материка в багатьох відношеннях близька фауні Південної Європи і Західної Азії. У посушливих районах Атласу й у Сахарі живуть тварини, що не вимагають багато води чи здатні долати великі простори в пошуках води і їжі. Це різні антилопи: бубал, мендес і ін. Водяться також північноафриканський олень, лань, з хижаків — смугаста гієна, шакали, пустельна лисиця фенек, дикі кішки. Із саван у пустелі заходять леви. В Атлаських горах живе той же вид невеликої мавпи (безхвостий макак), що живе й у Південній Іспанії. Багато гризунів (зайців, тушканчиків), зустрічаються дикі кролики, один вид дикобраза. Багато представлені плазуни, особливо ящірки: пустельний варан, геккони, шипохвіст. Зі змій характерні піщаний удав, різні гадюки, африканська кобра.

У прирічкових заростях і в ріках живуть крокодили, черепахи, отруйна нільська змія.

У напівпустелях і пустелях Північної Африки водяться африканський страус, дрохва,  жайворонки    У    горах    Атласу — кам'яна куріпка, чорний гриф, стерв'ятник, білоголовий сип, ягнятник (ці ж птахи поширені й у Південній Європі). Біля рік і озер живуть фламінго, пелікани, лелеки і чаплі. Типовий північноафриканський птах — яскраво-жовта канарка, що гніздиться в лісах і садах, а також у горах на досить великій висоті.

Велику шкоду населенню заподіює сарана, від її частих нашесть страждає сільське господарство в країнах Північної Африки. Багато жуків, метеликів, часто з яскравим забарвленням. Велику небезпеку для людей представляють скорпіони і фаланги.

У саванах з їх величезними кормовими ресурсами багато травоїдних тварин, особливо антилоп, яких нараховується більш 40 видів. Дотепер у деяких місцях зустрічаються стада найбільших антилоп гну  з великою гривою, могутнім хвостом і загнутими вниз рогами. Поширені також антилопи куду з красивими гвинтоподібними рогами, канни й ін. Є і карликові антилопи, що досягають і довжину трошки більше півметра.

Врятовані від вимирання тварини африканських саван і напівпустель — жирафи. Довга шия допомагає їм діставати й об’їдати молоді пагони і листки з дерев, а здатність швидко бігати — єдиний засіб захисту від переслідувачів.

У багатьох районах, особливо на сході і на південь від екватора, у саванах і степах поширені африканські дикі коні — зебри. На них полюють головним чином через міцну і гарну шкіру, що використовують для виробництва різних виробів.  Леви надають перевагу відкритим просторам й у ліси майже не заходять. В Африці поширені гієни, шакали, леопарди, гепарди, каракали, грізлі.

В рівнинних і гірських степах і саванах багато мавп, що належать до групи павіанів: справжні павіани, гелади, мандрілли.  Багато їх видів живуть тільки в прохолодному гірському кліматі і не переносять високих температур низовин.

Серед гризунів слід зазначити мишей і кілька видів білок.

У деяких місцях одомашнені зебри заміняють коней, тому що їм не заподіюють шкоди укуси мухи цеце.

Дотепер збереглися африканські слони — самі чудові представники фауни Ефіопської області. Їх здавна винищують через коштовні бивні, і в багатьох районах вони зовсім зникли. В даний час полювання на слонів заборонено по всій Африці, але заборона ця часто порушується браконьєрами, що торгують слоновою кістою. Зараз слони водяться в найменш населених гірських областях, зокрема на Ефіопському нагір'ї. Крім того, вони живуть на території національних парків Східної і Південної Африки, де їхнє поголів'я навіть збільшується. Але все-таки існування африканського слона як біологічного виду в останні десятиліття виявилося під реальною загрозою, запобігти якій може тільки активна спільна діяльність національних і міжнародних організацій.

До числа майже вимерлих тварин відносяться носороги, що жили в східних і південних частинах материка. Африканські носороги мають два роги і представлені двома видами — чорним і білим носорогом. Останній — самий великий із сучасних видів і досягає в довжину 4 м. Зараз він зберігся тільки на охоронюваних територіях.

Більш широко поширені бегемоти, що живуть по берегах рік і озер у різних частинах Африки. Цих тварин, а також диких свиней винищують через їстівне м'ясо і шкіру.

Травоїдні тварини служать їжею для численних хижаків. У саванах і напівпустелях Африки водяться леви, представлені двома різновидами: берберийским, що живе на півночі від екватора, і сенегальським, Численні в саванах птахи: африканські страуси, цесарки турачі, марабу, ткачі, дуже цікавий птах-секретар, що харчується зміями. Біля водойм гніздяться чібіси, чаплі, пелікани.

Плазунів не менше, ніж у північних пустелях, часто вони представлені тими ж родами і навіть видами. Багато різних ящірок і змій, сухопутних черепах. Характерні також декілька видів хамелеонів. У ріках водяться крокодили.

Рясна і різноманітна фауна комах. Серед них особливо велику роль у ландшафті відіграють терміти; їхні своєрідні високі земляні будівлі часто зустрічаються в савані. Велика шкода, як і на крайній півночі, приносить сарана. Небезпечна муха цеце, що розносить паразитів трипаносом, які є збудником сонної хвороби в людини і хвороби нагана в худоби. Через це в деяких областях Африки (головним чином на заході) неможливе розведення великої рогатої худоби і коней.

Вологі тропічні ліси мають своєрідну фауну, далеко не настільки багату, як фауна відкритих просторів Африки. У лісах значно менше травоїдних і, отже, менше хижаків. З копитних для лісів характерний родич жирафу окапі — тварина, що ховається в густих лісових заростях, дуже полохлива й обережна. Є також лісові антилопи, водяний оленьок, кабан, буйвол, бегемот. Хижаки представлені дикими кішками, леопардами, шакалами і виверрами.

З гризунів поширені кісткохвостий дикобраз і шипохвості летяги.

Різноманітні в лісах мавпи, причому багато які з них ведуть деревний спосіб життя. Численні мавпи, павіани, мандрілли. Африка між 10° пн. ш. і 10° пд. ш. є місцем проживання двох родів сучасних людиноподібних мавп — шимпанзе  і горили, кожний з яких представлений двома-трьома видами.

У горах західної рифтової зони живуть рідкісні і мало вивчені гірські горили. В складі лісової фауни материка також два види лемурів. Характерні представники орнітофауни лісів — кілька видів папуг, бананоїди, гарно оперені і яскраво пофарбовані лісові одуди, малюсінькі нектарниці, африканські павичі й ін.

Численні ящірки і змії, у ріках водиться тупорилий крокодил. З земноводних особливо різноманітні жаби.

Пустельні і напівпустельні простори Південної Африки набагато бідніші у фауністичному відношенні, ніж інші частини материка, у тому числі і пустелі Північної Африки. З копитних там типові буйволи, зебри (квагга), деякі види антилоп. З хижаків характерна лисиця кама, земляний вовк. Леви майже цілком винищені. Є деякі ендемічні види гризунів і комахоїдних; серед останніх особливо цікаві златокроти.

Дуже своєрідна фауна Мадагаскару з достатком эндемичних форм, при повній відсутності такій розповсюджених і Африці груп тварин, як справжні мавпи, і отрутні змії. Для Мадагаскару характерні лемури, представлені багатьма родами і видами і широко розповсюджені по всьому острові, тому що місцеве населення їх не винищує, а деяких навіть приручає. З хижаків є тільки виверрові. Багато комахоїдних.

тваринний світ України

Тваринний світ України відрізняється розмаїтим видовим складом і нараховує майже 45 тис. видів тварин. На території України - багато унікальних природних місцевостей, де водяться рідкісні реліктові тварини.

Для лісової зони характерні лось, козуля, кабан, олень благородний, білка; є чимало лисиць і вовків. Зустрічаються бурий ведмідь, рись. З птахів найбільше тетеруків, рябчиків, глухарів, шпаків, синиць, дроздів, лелек. У степовій зоні водяться ховрахи, хом\'яки, тушканчики, польові миші, байбаки; з птахів - жайворонок, перепілка, рожевий шпак, степовий орел. Деяких хутрових звірів (нутрія, норка, сріблясто-чорна лисиця, ондатра) завезено з інших районів, і вони добре акліматизувалися.

Дуже різноманітний тваринний світ на Азово-Чорноморському узбережжі в дельтах річок. Особливо багато птахів - мартини, норці, качки, чаплі, бугаї, пелікани, чайки, баклани.

У Чорному та Азовському морях є осетер, скумбрія, ставрида, кефаль, оселедці, бички. У річках, озерах і штучних водоймах водяться окунь, лящ, судак, щука, карась, сазан, у карпатських річках є форель.

На Південному березі Криму та гірській частині півострова, де кліматичні умови близькі до Середземномор\'я, поширені такі тварини як кримська і скальна ящірки, леопардовий полоз, південний соловей, чорний гриф, благородний олень, муфлон.

Тваринний світ України

Багатство  тваринного світу України зумовлене різноманітністю
її  природних умов. Налічується понад 45 тисяч видів тварин, серед
яких  ссавців  –  101 вид, птахів – 360 видів, риб  –  200  видів,
плазунів – 20 видів, земноводних 17 видів.
     Існування  тварин  для життя природи і людини  має  величезне
значення:
     -  у  формуванні ландшафту, у грунтоутворенні, у житті рослин
(тварини – санітари природи).
     Людина  є  частиною природи, тому суттєво залежить  від  неї.
Тварини  –  джерело продуктів харчування; тварини –  сировина  для
промисловості.
     Тварини   служать  об’єктом  наукових  досліджень.   Протягом
геологічних періодів та в історичний час тваринний світ змінювався
(Див. картосхему “Тваринний світ України”.
     Дослідники  вважають,  що наприкінці палеогену  на  території
України водилися свиноподібні тварини, у річках жили крокодили,  в
морях – хижозубі кити.Різноманітність природних умов зумовлює багатство тваринного світу України. На її території водяться ссавці (100 видів), птахи (360 видів), риби (200 видів), плазуни (20 видів), земноводні (17 видів). Тваринний світ змінювався протягом геологічних періодів та в історичний час. Дослідники вважають, що наприкінці палеогену тут водилися свиноподібні тварини — антракотерії, безрогі носороги, білки, з птахів — баклани, мартини, кулики, качки, лелеки, сови. У річках жили крокодили, в морях — хижозубі кити. Наприкінці неогену (1 млн років тому), коли площа суходолу досягла сучасних розмірів, типовими представниками тваринного світу були: із ссавців — коні-гіпаріони, жирафи, мавпи-макаки, дикобрази, шаблезубі тигри, ведмеді, лисиці, їжаки, хохулі, зайці; з птахів — марабу, страуси, фламінго, дикі кури. В антропогені під час наступання льодовика вимерли гіпаріони, носороги, мавпи, жирафи, страуси, марабу. Натомість з'явилися мамонти, волохаті носороги, велетенський і північний олені, печерні ведмеді і леви, гієни плямисті.
У післяльодовиковий період, коли кліматичні умови стали близькими до сучасних, ця фауна збідніла. З'явилося багато нових видів: зубри, дикі коні-тарпани, первісні бики-тури, дикі осли-кулани, сайгаки, ведмеді, траплялись леви та гієни. До зникнення мамонтів, волохатих носорогів і велетенських оленів спричинилось поширення скотарства і землеробства. Особливо змінився тваринний світ у нашому тисячолітті у зв'язку із зростанням населення та розвитком сільськогосподарського виробництва. У XVI ст. на Поліссі зникли кулани, в лісостеповій і степовій зонах — дикі коні, сайгаки, в Карпатах — сарна, заєць-біляк, біла куріпка.
В умовах сучасного промислового і сільськогосподарського виробництва відбулися і відбуваються великі зміни у видовому і кількісному складі диких тварин.
На території України для кожного природного комплексу (зони хвойно-широколистих лісів, Лісостепу, Степу, Українських Карпат, Кримських гір, лимано-дельтових і прибережно-морських районів морів) характерний свій тваринний світ.
Для зони мішаних лісів найбільш типові такі види тварин, як лось, косуля, свиня дика, олень благородний, білка, куниця лісова, борсук, соня лісова, трапляються бурий ведмідь, рись, заєць-біляк. У лісах, на луках і болотах водяться полівка лісова, лісова і польова миші, бурозубки звичайна і мала, кутора, кріт. Досить багато є лисиць і вовків. З птахів — тетерев, рябчик, глухар, дятел чорний, шпак, синиця, дика качка, кулик, деркач, журавель сірий, дикий голуб. З плазунів поширені гадюка звичайна, вуж звичайний, ящірка прудка, болотяна черепаха. Із земноводних — тритони, ропухи, жаби та ін. З комах — сосновий і непарний шовкопряди, короїд, хрущ, ґедзь. Останніх багато на заболочених місцевостях.
У тваринному світі лісостепової зони поєднуються лісові і степові види. В лісах водяться білка, борсук, косуля, дика свиня. Для відкритих просторів характерними є ховрах,  сліпак,  кутора,  хом'як,  сіра полівка,  трапляється тушканчик великий та ін. З птахів водяться куріпка сіра, перепілка, ракша, іволга, сорокопуд, дятел строкатий, чайка, лелека білий. З комах — озима совка, буряковий довгоносик, клоп-черепашка та ін.
У степовій зоні найбільш типовими із ссавців є ховрах сірий, тушканчик великий, полівки сіра та степова, хом'ячок сірий, сліпак, тхір степовий, степова мишівка, куниця кам'яна, дикий кролик. У південно-східних районах поширені бабак, лисиця-корсак, тхір-перев'язка, їжак вухатий. З птахів — жайворонок, перепілка, вівсянка, сіра куріпка. Зрідка трапляються дрофа, степовий журавель, степовий орел, канюк. Типовими степовими плазунами є полоз жовтобрюхий і гадюка степова.
На Азово-Чорноморському узбережжі, де степові ділянки чергуюються з піщаними косами, заплавними лісами, луками і болотами, лиманами і прибережними морськими просторами, тваринний світ багатий і різноманітний. Поряд із степовими водяться болотні і водоплавні тварини. З птахів характерні чайка, мартин сріблястий, норець, качка, чапля, бугай. У дельтах Дунаю, Дністра і Дніпра гніздяться гуска сіра, лебідь-шипун, пелікан. У заповідниках реакліматизовано оленя звичайного і бабака, акліматизовано оленя плямистого, ондатру, фазана.
В Українських Карпатах водяться косуля, олень, свиня дика, білка, куниця, борсук, полівка, бурозубка. Трапляються лось, ведмідь, рись, дикий кіт. З птахів — глухар, тетерев, рябчик, дятел, шишкар, беркут, шуліка, сова, сапсан. Характерними плазунами є полоз, гадюка, мідянка, вуж, ящірка. З комах поширені короїди смерековий і буковий, непарний шовкопряд, букова плодожерка.
У Кримських горах водяться олень, косуля, куниця кам'яна, борсук, кажан, лісова миша, муфлон, білка-телеутка. З птахів характерні гриф чорний і сип білоголовий, сойка чорноголова, мухоловка, синиця; із плазунів — гекон кримський, полоз леопардовий, ящірки; з земноводних — тритон гребінчастий, ропуха, квакша. Серед комах багато середземноморських видів, з яких найбільш поширені восковик, ковалик, хрущ кримський, богомол кримський, цикади та ін.
Фауна Азовського моря і узбережжя Чорного моря має багато спільного, оскільки ці басейни сполучені Керченською протокою і між ними відбуваються періодичні міграції риб багатьох видів. Однак помітні і специфічні місцеві види. Для Азовського моря характерні оселедець керченський, пузанок, хамса, велика камбала, тюлька, бичок; для Чорного моря — осетер, білуга, севрюга, скумбрія, ставрида, кефаль, кілька, лосось чорноморський, оселедці дніпровський і дунайський, морський коник.
У Чорному морі із ссавців живуть дельфіни трьох видів — звичайний, афаліна та пихтун, а також білочеревий тюлень.
З прісноводних риб найціннішим є лосось дунайський, верховодка, харіус, щука, язь, лин, лящ, судак, сом, окунь, карась, сазан, чихоня, тараня. В карпатських річках водяться форель і харіус, у великих водосховищах — цінні промислові риби: судак, лящ, сазан, акліматизувались білий амур і товстолобик.
До Червоної книги України занесено 85 видів рідкісних тварин, а також ті види, що знаходяться під загрозою зникнення.